Коли читаю негативні відгуки, складається враження, що є ще один Маркевич, але то монстр якийсь. Загальне враження про людину - нормальний дядько, серйозний, але з почуттям гумору, старається все пояснити, весь час просить задавати питання, робить так, щоб жінка не панікувала, але не сюсюкається.
Про пологи: ускладнень було більш, ніж достатньо - вовчаковий антикоагулянт з ризиком тромбозу, розріджена кров з ризиком кровотечі, сильно виражене багатовіддя з ризиком випадіння пуповини, кінцівки, або відшарування плаценти, 4-разове обвиття пуповиною, серцебиття дитини нижче норми. Ну, а до повного комплекту - снігопад і той факт, що ми з районного центру. З таким комплектом більшість лікарів не роздумуючи, відправили б на кесарів розтин. По-перше, коли я приїхала за тиждень до пологів накручена лікарями з району, він спокійнісінько одним оком глянув на аналізи, відправив на ктг, на узд. То був початок 37 тижня, але знаючи, що з вовчаковим далі 38 тижня ніхто мені гуляти не дасть, я вже приїхала з речами, готова лягати в пологовий. Він подивився узд (тоді було обвиття 2 рази навколо шиї) і ктг (було майже в нормі), сказав, що я маю посміхатися, їхати додому і спокійнісінько проходити ще тиждень. Через тиждень (5 січня), коли я приїхала знову - пішла на ктг, воно вже стало набагато гірше - серцебиття нижче норми і воно падало, коли дитина рухалася. На узд не ходила, але він і з ктг зробив висновок, що далі чекати не можна. Розкриття вже було більше 5 см, він пробку забрав руками, не можу сказати, що боліло страшенно - неприємно, але терпимо. Почалися перейми, за годинку він оглянув ще раз, дав підписати папери, пояснив, що в них написано і відправив в родзал. Перейми були не надто болючі, тому я собі розгулювала по родзалу і говорила з чоловіком. За години 2 Маркевич вже прийшов з акушеркою, взагалі, коли приходив - весь час казав задавати запитання, які в мене є, щоб все було зрозуміло. Сказав, що буде проколювати води, бо в мене виражене багатовіддя. Я не сперечалася, вод було дійсно багато, таке було враження, що там літрів 3 витекло, тому в принципі віриться, що тим потоком могло і плаценту змити. Після того перейми стали вже дуже болючі, десь за 45 хв відкриття було повне і мене посадили на крісло. Спинку підняли так, щоб було зручно і не напрягали прижиманням підборіддя до грудної клітки. Акушерка була приємна, вони добре пояснили, як дихати. Розум я старалася тримати холодним, старалася робити, що кажуть. До слова, ніхто на мене не кричав, не принижував. Коли акушерка побачила, що робиться тріщина - зробили надріз. За 5 потуг десь я народила, обвиття було 2 рази навколо шиї, від плеча до стегна і навколо ноги - це і було причиною поганого ктг, як він потім пояснив, бо коли дитина рухалася - затягувала сильніше ті петлі. Далі я народила плаценту і він зашив тріщину і епізіо. Далі нас з чоловіком залишили і прийшов Маркевич за кілька годин, пояснив, що і як він робив і сказав, що за мною операційна плакала =) Тому я вдячна йому, що не відправив на кесарів, як зробили б багато інших лікарів (з вовчаковим по-моєму це основний варіант розродження, не говорячи про весь решта букет, який в мене назбирався) Ще запропонував індивідуальну палату. Вона вже була зайнята, тому він домовився про 2-місну, але щоб до мене нікого не підселяли. За це окрема велика подяка, бо чоловік був зі мною аж до виписки, це було велике полегшення, враховуючи шви. Про стимуляцію - по-перше я знала, що вона буде через вовчаковий, сама особисто знаю жінку, в якої з вовчаковим дитина померла в утробі на 38 тижні, відповідно лікарі довше не тримають, по-друге вона була потрібна, бо дитина могла не вижити через обвиття, тому претензій не маю, бо важливіше життя дитини, ніж те, чи пробка відійшла сама, чи їй трохи допомогли. Тому я задоволена, вдячна лікарю за те, що все пройшло максимально близько до природнього, без капельниць, таблеток під язик і витискання. Можу сказати, що це лікар, який знає, що робить, як буду народжувати на наступний раз - однозначно в нього.