Для чого потрібні донорські яйцеклітини?

Щороку в Україні і світі зростає кількість пар, яким ставлять діагноз «Безпліддя». Причини можуть бути різні. Реагують на це по-різному: одні впадають в депресію, опускають руки, інші – шукають спосіб виправити ситуація. Адже безпліддя – не вирок. Сучасні репродуктивні технології допоможуть втілити в життя заповітну мрію – стати батьками малюка.

Іноді у жінки через різні причини і патологічні стани не ростуть фолікули і не дозрівають власні яйцеклітини. Це може статися через передчасний клімакс, хіміотерапію. Якщо пара не може самостійно зачати малюка, використовують донацію ооцитів – сучасну технологію, яка передбачає використання яйцеклітини донора. Також донорство можливе у випадку видалення яєчників, вроджених патологій чи ймовірності передачі дитині серйозних генетичних захворювань. А дізнатися детальніше про програму донації на сайті ГО «Донори за життя».

Донорство яйцеклітин – більше, ніж просто медична процедура. Це благородна справа, яка допоможе бездітній парі здійснити їх мрію і стати батьками. Крім того, донорство передбачає щедру винагороду за участь у програмі, тому жінка може змінити своє життя і фінансове становище сім’ї.

Показання до лікування з використанням донорських яйцеклітин

Сучасна репродуктивна медицина передбачає використання донорських яйцеклітин. Найчастіше це процедура екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Сьогодні це ефективний і безпечний метод лікування безпліддя.

Донація яйцеклітини – практичне рішення для сімей, де жінка не може зачати дитину природним шляхом через певні патології чи медичні показання. Найчастіше лікування з використанням донорських яйцеклітин призначають у випадках:

• передчасне настання менопаузи;
• вроджені аномалії яєчників;
• після операції, яка передбачає видалення матки чи яєчників, після впливу хіміотерапії, променевої терапії;
• якщо три спроби ЕКЗ були невдалими;
• якщо якість ооцитів є дуже низькою;
• якщо є серйозні генетичні захворювання і є ризик розвитку спадкової патології у плода.

Як проводиться лікування?

Лікування з використанням донорських яйцеклітин Передбачає такий алгоритм дій:

1. Відбір донора. Спочатку проводиться відбір та оцінка потенційних донорських яйцеклітин. Зазвичай донор має мати максимально схожий фенотип. Жінка, яка хоче стати донором, проходить фізичне обстеження, психологічну оцінку та лабораторні тести для визначення її готовності до цього процесу.
2. Синхронізація циклів. Для того, щоб яйцеклітини донора і матері були готові для об'єднання, їх цикли синхронізуються за допомогою гормональної терапії.
3. Забір яйцеклітин. Після синхронізації циклів донорка приймає ін'єкції гормонів для стимуляції росту багатьох яйцеклітин у її яєчниках. Коли яйцеклітини досягнуть оптимальної зрілості, вони збираються за допомогою пункції яєчників. Процедуру проводить лікар під контролем УЗД-датчика.
4. Обробка яйцеклітин. Яйцеклітини, які отримали від жінки-донора, заморожують і використовують у потрібний час. Запліднення проводять у лабораторії, процес культивування ембріонів триває протягом 5-7 днів.
5. Підсадка ембріону. Через кілька днів один ембріон переносяться в матку жінки-пацієнта за допомогою спеціальної процедури. Інші ембріони надійно зберігаються в ембріологічній лабораторії.
6. Спостереження. Стан жінки ретельно відстежують, і після підсадки ембріонів проводять тест на вагітність.

Лікування з використанням донорських яйцеклітин може бути фізично та емоційно важким процесом для пацієнтів, і потребує підтримки і розуміння. Індивідуальні аспекти лікування можуть варіюватися в залежності від клініки та конкретних обставин, тому важливо звернутися до спеціалістів з репродуктивної медицини для отримання консультації та інформації.

Хто може бути донором?

Для того, щоб стати донором яйцеклітини, варто ознайомитися з переліком вимог:

• вік - від 18 до 30 років,
• приємна зовнішність, нормальна будова тіла (відсутність надлишкової чи недостатньої ваги)
• відсутність спадкових, інфекційних, хронічних хвороб;
• ведення здорового способу життя;
• відсутність психічних розладів;
• наявність однієї власної здорової дитини.

Жінка-донор, яка хоче взяти участь у програмі донації, насамперед повинна пройти повне медичне обстеження на наявність таких хвороб, як СНІД, гепатит, сифіліс, хламідіоз, різні генетичні захворювання. Обов’язковою є консультація гінеколога, психолога, терапевта, генетика, спеціаліст УЗД-діагностики. Після комплексного обстеження призначають індивідуальну програму стимуляції яєчників.

Часто жінки запитують, скільки разів можна бути донором яйцеклітини. Насправді це залежить від різних чинників, зокрема стан здоров’я, попередня участь у програмах донації, а також – рішення фахівців з репродуктології. Зазвичай спеціалісти не радять проходити процедуру донорства більше 6 разів протягом життя. Але цей показник може варіюватися у різних клініках і центрах донації.

Перед тим, як стати донором, варто проконсультуватися з досвідченим репродуктологом і чітко виконувати всі його вказівки і рекомендації.

Про програми донації є багато міфів і неперевіреної інформації. Однак за умов дотримання всіх норм згідно наказу МОЗ №787 участь у програмі не завдає ніякої шкоди організму жінки, яка вирішила стати донором ооцитів. Всі процедури відбуваються під наглядом спеціалістів, лікар чітко підбирає індивідуальне дозування гормональних препаратів, які не шкодять організму. Після участі у програмі донорства жінка може народжувати, вона не втрачає дітородної функції.

Кому протипоказане лікування з використанням донорських яйцеклітин

Серцево-судинні, онкологічні, генетичні захворювання, хвороби, що передаються статевим шляхом, хвороби печінки, нирок – все це є протипоказаннями для лікування з використанням донорських яйцеклітин. Також серед протипоказань – психічні захворювання, надмірне вживання алкоголю чи наркотична залежність.

Для участі у програмі донорства ооцитів обов’язковими є консультації гінеколога, психолога, генетика, терапевта та спеціаліста УЗ діагностики. На основі результатів аналізів визначають, чи може жінка бути донором ооцитів, визначають індивідуальну програму стимуляції яєчників. Вона передбачає прийом препаратів, які стимулюють ріст і дозрівання ооцитів, процедури ультразвукової діагностики, які передбачають оцінку ступеня зрілості та росту яйцеклітин, пункцію яєчників і забір яйцеклітини.

Забір ооцитів проводять в операційній під короткочасним знечуленням. Процедура триває не більше 15-20 хвилин, відбувається під контролем датчика УЗД. Ооцити поміщають у спеціально підготовлені пробірки. Після завершення процедури жінка відпочиває у палаті протягом двох годин, повторно проходить УЗД-діагностику та може повертатися до звичного ритму життя.
Вся інформація про участь програмі донорства яйцеклітин є конфіденційною. А за умов чіткого дотримання всіх рекомендацій лікаря процедура не має побічних ефектів для здоров’я жінки.

Висновки

Жінка, яка прийняла рішення стати донором яйцеклітини, має відчувати гордість і щастя. Адже саме завдяки їй пара, яка роками мріяла про сина чи дочку, може почути дитячий сміх і відчути справжню радість батьківства. Однак стати донором може не кожна жінка, і одного бажання допомогти іншим мало. Жінка має бути повністю здорова, не мати спадкових і хронічних захворювань, вести здоровий спосіб життя. Важливою є відсутність гормональних відхилень, а також генетичних порушень, які можуть передаватися майбутній дитині.

Донорство яйцеклітини для багатьох жінок є останнім шансом стати матір’ю і назавжди змінити своє життя. Потрібно обрати перевірену клініку, яка пропонує послуги донорства яйцеклітин, та чітко виконувати всі рекомендації лікарів, вчасно робити всі аналізи. Тільки такий підхід дозволить отримати бажаний результат. Крім того, за участь у програмі донації жінка-донор може отримати грошову виплату і покращити свій фінансовий стан.

Якщо ви молода і здорова жінка, мрієте змінити на краще життя інших людей, беріть участь у програмах донації. Не пропустіть шанс зробити своє життя кращим!